Ведучі-першокласники.
Не позначено це свято
На листках календаря,
Та святкують всі малята
Радо свято Букваря.
До Країни Знань стежину
Всім показує Буквар.
Йде за ним у цю країну
Зацікавлений школяр.
Він незгоди всі долає,
Лінь-гультяйку геть жене,
Страх від нього сам тікає,
Як невпевненість мине.
Перш не вміла я читати,
Букви у склади зливати.
Приголосні й голосні
Навіть снилися мені!
Часом падали й сльозинки
На Букварика сторінку...
Не самі прийшли знання —
Ми трудилися щодня!
І старались ми не марно —
Вміємо читати гарно!
Учитель. Так, навчитися читати, подолати свою невпевненість
було зовсім нелегко! Заважала лінь-гультяйка, попервах було страшно навіть
розгорнути Буквар, бо незнайомі букви лякали і здавалися непереможними.
Пригадати ті часи нам допоможе вистава «Як це було».
Як це було
Учень (тримаючи Буквар). Що каторга — читати!
Я ніколи не навчусь...
Страшно навіть розгортати
Цей Буквар... Боюсь, боюсь!
Там ці букви, ці карлючки!
І шиплять вони, й сичать,
Фиркають... Жахливі злючки!
Краще хай собі мовчать...
Кидає
Буквар на стіл. На сцену входять Лінь і Жах.
Лінь. Молодець! Пограйся краще
Чи спочинь. Поспи, дитя!
Виростеш, як я — ледащом...
Кинь Букварик у сміття!
Жах. Так, не розгортай нізащо,
Там жахливий жах живе!
Він сичить, дзижчить і плаче.
Фиркає, шипить, реве!
Лінь. Хочеш дам тобі подушку?
Подивись, яка м'яка!
Дай почухаю за вушком...
Учень. Відчепися, Лінь бридка!
Жах. Слухай нас! Нам краще знати!
Ти заняття це облиш!
Букв тобі не подолати,
Так життя змарнуєш лиш.
Учень. Що?! Підступна Лінь-гультяйка
І зануда підлий Жах
Будуть тут мені патякать
І учитись заважать?
Бере і розгортає Буквар. Жах і Лінь
відступають, залишають сцену. Натомість входить фея Наука.
Фея Наука. Молодець! Ти справжній лицар!
Переміг ти лінь і страх!
Хто лінується й боїться,
Потрапляє в край невдах.
А тобі тепер відкрито
Інший шлях — до царства знань,
Чарівного царства світла,
щастя, здійснення бажань!
Учень. Хто ти?
Фея Наука. Я могутня фея,
Я — Наука, друже мій!
Учень. Звідки ти взялася, феє?
Фея Наука. Ти ж відкрив Букварик
свій.
Він — найперший твій підручник,
Справжній друг і чарівник,
До країни знань премудрих
Це надійний провідник!
Підходять
іще четверо дітей.
Діти.
Всіх навчив Буквар читати:
Кухаря й перукаря.
Й академік, і бухгалтер
Починали з Букваря!
Космонавт, поет, біолог
—
Швець, кравець і
перукар,
Кухар, льотчик, археолог
—
Кожен пам'ята Буквар.
Хто ступив на вірний шлях,
Не прийде у край невдах!
Твердо знає це школяр:
Шлях до світла — наш Буквар!
Нині Буквареве свято.
Раді ми його вітати!
Йди, Букварику, сюди,
Раді ми тобі завжди!
Підходить
Букварик.
Буквар. Дуже вдячний вам,
малята,
І за працю, і за свято.
Ви навчилися читати,
Отже, можна і пограти!
Мої ігри — загадкові!
Відгадайте, що
за слово?
Показує картки з ігровими завданнями на
відгадування слів. Діти відгадують загадки Букваря.
Буквар. В цей святковий день і час
Я не сам прийшов до вас.
Скажіть-но, любі малюки,
А чи ви любите казки?
Діти. Так!
На сцену входять казкові герої в
костюмах: Колобок, Курочка Ряба, Оленка, Мишка, Кіт у чоботях (чоботи в торбі),
Мальвіна, Попелюшка.
Колобок.
Що любите, ми віримо,
А чи знаєте, перевіримо!
Рум'яний я, пропечений
І Колобком наречений.
Чи знаєте, хто мене пік
І від чиїх зубів я втік?
Діти відповідають.
Курочка Ряба. Я живу у діда й баби,
Мене кличуть просто — Ряба.
Раз я сіла на гніздечко,
Знесла гарненьке яєчко,
Але хтось його розбив!
Хто зробити це посмів?
Оленка. Я
— Оленка, маю брата,
Йвасиком малого звати.
Із калюжі він напився,
І вгадайте, ким зробився?
Мишка. Я
мишка-шкряботушка,
Знайшла у лісі дім
І жабку-скрекотушку
Пустила жити в нім.
Хто прибіг за нею слідом,
Третім став моїм сусідом?
Кіт. Я — кіт, взуття я маю,
Яке? Хто відгадає?
Витягує з торби чоботи.
Попелюшка. У палаці я була,
Та від принца утекла,
Черевичок загубила.
А чому я так зробила?
Мальвіна. Я — красунечка Мальвіна,
Маю друга Буратіно,
А ще ворога я маю.
Хто його ім'я згадає?
Кіт у чоботях. Молодці ви, малюки,
Добре знаєте казки!
А станете самі читати,
Будете ще більше знати!
Входять
букви А, Б, У, Р, К, В.
Буква А. У цей святковий день і
час
Ми, букви, теж прийшли до вас.
Та поки добиралися,
Усі перемішалися
І дуже просимо всіх вас:
Розставте по порядку нас!
Складається
слово БУКВАР.
Буква У. Дякуємо вам, малята!
Вмієте слова складати!
Всі тепер ми — по порядку
Й загадаєм вам загадки:
Тридцять три богатирі, всі живуть у Букварі!
(Букви.)
Буква В. Чого в Букварі нема, а в азбуці є? (Буква 3.)
А чого нема в азбуці, а є в Букварі? (Букви В і Р.)
Буква Р. Тигреня весь день ричало.
Літеру яку вивчало? (Р.)
Буква Б. Пропоную вам пограти:
З нас шістьох слова складати!
(Куб, бук, буква, вар, раб, бар, рак,
ура, рука, рукав, рубав, бура, бурка тощо.)
Буква К. Досить! Молодці! Вітаю!
Ще загадку загадаю:
На Б починається,
На Р кінчається.
Геть усі науки
З нього починаються! (Буквар.)
Так, це винуватець свята.
І тепер для Букваря
Пропоную заспівати!
Усі діти співають пісню «Свято Букваря»
(на мелодію пісні «Птица счастья завтрашнего дня»).
Свято Букваря
Свята, свята, свята Букваря
Не знайдеш ти у календарях.
Тільки знаю я,
Тільки знаєш ти:
Краще свята просто не знайти!
Свято чудове у нас!
Букварику любий,
Прощатися час.
Добра наука твоя.
Ти книга найперша, найперша моя!
Свята, свята, свята Букваря
Не знайдеш ти у календарях.
Тільки знаю я,
Тільки знаєш ти:
Краще свята просто не знайти!
Любий Букварику мій!
Початок навчання, і планів, і мрій!
Книго найперша моя,
Повік пам'ятати тебе буду я.
Виступає Українська азбука.
Дівчинка (тримає букву А).
Я, діти, — Українська азбука,
Іще абеткою взиваюся.
У мене літер — 33,
По праву ними я пишаюся!
У словах
«верба», «калина»
І у слові «Батьківщина»
Є перша літера моя!
Азбука — також на А!
Виступають троє дітей одразу:
— Я Барвінок! (Тримає букву Б.)
— Я Волошка! (Тримає букву В.)
— А мене зовуть Горошком. (Тримає букву Г.)
—
Дуже гарні ми
рослини!
—
Ми — окраса
України!
Дівчинка
тримає намальовану ґаву і низку ґудзиків.
—
Ґава теж до вас
прийшла.
—
Кілька ґудзиків
знайшла,
—
Підібрала на
стежині.
—
От ґадзиня, так
ґаздиня!
Учень
тримає намальованого лелеку і літеру Е.
—
Я про Е вам розкажу.
—
З нею я давно
дружу.
—
Завжди, близько
чи далеко,
—
Тільки з Е летить
лелека.
Хлопчик
тримає іграшкового єнота (або малюнок) і жучка.
—
Це єнот. Від
букви
—
Є Всім вітаннячко
моє!
—
Це жучок. Жу-жу,
жу-жу!
—
З «Же» я все
життя дружу!
—
Дівчинка
несе зірку, у ній літера 3.
—
У небі зіркою я
сяю.
—
Я буква 3! Усіх вітаю!
—
Учень
входить із карткою.
д ... м
—
З И — це дим,
АзІ —
це дім.
Їжачок
живе у нім!
Висунув
він носик свій
І шукає
букву «Й»!
Учень показує малюнок.
Учень тримає ілюстрацію до казки «Колобок» (Колобок
на носі в Лисиці).
—
Буква К у нас
казкова;
—
Ось, погляньте:
колобкова!
—
Л — також!
Лисичка з ним.
—
«Колобка я, —
каже, — з'їм!»
—
Входить
дівчинка в костюмі Мальвіни з буквою Мі пуделем, в якого
на
носі начеплена літера Н.
—
Разом з М прийшла
Мальвіна.
—
З казки я про
Буратіно!
—
Щось і Артемон
приніс.
—
«Н» він начепив
на ніс!
—
Азбука. Ось і овочі ідуть.
—
Огірки сюди
несуть!
—
Помідори й ріпку
теж.
Підходять троє учнів з намальованими огірками і О,
ріпкою помідорами — П.
Добрий
урожай?
Овочі.
Авжеж!
Учень з малюнком сонця.
—
Он як сонце в
небі сяє!
То нас буква С вітає!
Сяє сонце золоте.
Дружить з ним і буква Т,
Посилає нам тепло,
Щоб приємно всім було.
Входить
дівчинка в українському костюмі з літерою У.
—
Усміхайся,
Україно,
Бо на У моя країна!
Входить
дівчина з фіалками.
—
Хай фіалка
розквітає!
Буква Ф весну вітає!
Входить
дівчинка з букетом хризантем і літерою X.
—
А ми до зими
цвітемо,
Гарні квіти хризантеми!
Входять
літери Ц, Ч.
—
Ми — цибулька й
часничок,
Хоч печем вам язичок,
Але всім з любов'ю
Зичимо здоров'я!
Входить
учень з малюнком, на якому зображені шпак і шпаківня.
—
Шпак нам букву Ш несе!
Входить учень з буквою Щ.
—
Буква Щ — хороше
все:
Щастя, щирість
Та ще щедрість!
З ними всім нам
Добре так!
Входить
учень з буквою Ь.
—
М'якість,
лагідність, приємність
Нам дарує м'який знак.
Входить
учень з буквою Ю.
—
Юність в нас на
букву Ю,
Юшку я також люблю!
Учень спочатку смокче з пляшки із соскою
молоко, а потім бере велику ложку.
Входить
учень з буквою Я, тримає гілочку з квітами.
—
Ну тепер,
нарешті, я!
Я і буква, я і слово,
Прикрашаю рідну мову
Яблуневим цвітом я.
Діти.
Найперша книжечко моя,
Тобі навіки вдячна я,
Адже читатиму казки
Тепер сама я залюбки!
Про Буратіно й ріпку,
Про золотую рибку,
Про гномів, Білосніжку —
Яку завгодно книжку!
Про космос і про давнину,
І про тварин, і про війну —
Віднині будь-які книжки
сам прочитаю залюбки!
Я щодня читати буду
Із книжок знання здобуду.
Стану мудрим, далебі!
Все це — завдяки тобі.
Буду вчитися як слід.
Виросту, побачу світ.
Може, навіть вченим буду,
А тебе я не забуду!
Ми шануємо Буквар,
Бо знання — найкращий дар.
А читання — це знання,
Що зростатимуть щодня!
Прощавай Букварику,
Наш найперший друже!
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Діти виконують пісню «Прощавай,
Букварику!» (на мелодію пісні «На трибунах становится тише»).
Прощавай,
Букварику!
Ще недавно, Букварику любий,
Розгорнули тебе в перший раз.
Ти був мудрим і відданим другом,
Ти навчав і виховував нас.
Я востаннє візьму тебе в руки
І до серця свого пригорну.
Вдячні всі ми тобі за науку,
Нашу першу науку шкільну.
Приспів:
Прощавай, прощавай!
Прощавай, наш любий друже!
Вчи так добре, як нас,
Новий перший клас.
Я старанно учитися буду,
Прочитаю багато книжок,
А тебе я повік не забуду,
Мій Букварику, перший дружок.
Я візьму тебе в руки востаннє
І міцніш пригорну до грудей,
Як завжди, у хвилини прощання
Обіймаємо рідних людей.
Приспів.
Немає коментарів:
Дописати коментар