День Святого Миколая

 

День Святого Миколая

Мета:   ознайомити учнів із традиціями  українського  народу; виховувати в дітей доброчесність,  милосердя, поважне ставлення до ближнього, використовуючи у про­цесі виховання молоді елементи української етнопедагогіки.

 

Вчитель. Шановні батьки і діти! (Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на прихід Миколая діти Наслідуймо добро і вчинки Миколая Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення і Любові до ближніх.

(Звучить музика. На сцену виходять ведучі).

1-й  учень

Коли зимонька надходить,

Земля примерзає,

До діточок йде у гості

Свято Миколая.

Як чекають! Листи пишуть,

Дають обіцянки,

А в переддень свята чемні

Вже з самого ранку

Образочок Миколая

Всі собі виймають

Й на колінця перед Отцем

Покірно клякають.

 

2-й  учень

Святий Отче Миколаю,

Ласкою багатий,

Не обійди нас, благаєм,

Зайди в нашу хату.

Ми чекаємо гостинців,

Дарунків чудесних,

А при тім просити будем

Ще й дарів небесних.

Дай здоров'я нам кріпкого,

Розуму та волі,

Дай нам миру і спокою,

Ще й доброї волі!

 

3-й учень

Микола — другий після Бога заступник, покровитель господарства, господар земних вод, заступник від бід, нещастя. За пере­казами, Миколай виріс у заможній християнській родині. Але своє багатство він роздав стражденним. Після смерті його визнано Святим.

 

4-й учень. За народними повір'ями, Святий Миколай є обо­ронцем від стихійного лиха, опі­куном морських походів. Однак самотужки робити добрі справи він не встигає. Йому повсякчас допо­магають добрі ангели. Існує багато рукописних книжок, у яких люди свідчать про дива в їхньому житті (із зазначенням імен, місця проживан­ня та точних дат), що сталися після звернення до Святого Миколая: зці­лення після виснажливої хвороби, глухоти, сліпоти, паралічу, серцевих недуг, печалі, немочі тощо.

 

5-й учень.

Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Став єпископом всезнаним .  

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш

За свої заслуги ти?» -

«Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов».

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом -

Подарунки роздає.

Він за них не хоче плати.

Лиш, як то велить Господь,

Батька й матір шанувати,

Рідну церкву і народ.

 

6-й учень.

У ніч грудневу місяць світить.

Чарівні мрії, сни.

Тихо всюди, сплять всі діти.

Вже заснули всі.

Біля ліжка Ангел Божий,

Хоронитель Ангел жде.

Він тихенько вчинить двері

І дарунки покладе.

Але що це?

(Хтось тупотить, поспішає. На сцені з 'являється Чорт).

 

Чорт.

Привіт, день добрий, гутен таг!

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть чортом і антиком.

Антихристом, нечистим, дідьком,

До вас примчав я аж із пекла,

У вас - зима, в нас - хата тепла,

У вас - мороз за хвіст щипа

І снігу в очі насипа.

Не дивиться, що я тут гість,

Морозить, студить, як на злість.

(В кінці залу задзвонили дзвони).

О, це вже Ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба.

(Чорт ховається за завісою. Входять Ангели).

 

Ангели. Слава Ісусу Христу!

1-й ангел.

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір, де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у вашу оселю.

2-й ангел.

Ще хвилька, діти, і між вами

Тут стане Миколай святий.

Він із щирим серцем і дарами

Опиниться у залі цій.

(Чортик пчихає за завісою).

1-й   ангел.   Тихо,   діти!   Хтось   тут   є.   Треба подивитись.

(Ангели шукають Чорта і, знайшовши, тягнуть за хвоста Чортика на сцену).

Чортик (плаче). Ой-ой-ой! Болить.

2-й ангел. Ось цей боягуз! Бачите, як сховався!

Чортик.

І зовсім я не боягуз!

До цих нечемних дітей

Я із самого пекла примчався.

Прутики вербові я приніс.

І кожен прутик придається

Отим лінивим, що не вчаться.

1-й ангел.

Геть, антипко, то дарма.

Лінюхів у нас нема.

Правда, діти, що нема?

Діти. Нема!

Чортик.

Хай ці прутики придбає,

Хто батькам не допомагає.

2-й ангел.

Геть, антипко, то дарма,

Неслухняних в нас нема.

Правда, діти, що нас нема?

Діти. Нема!

Ангели. Геть, антипко, геть! Геть, антипко, геть!

(Проганяють, він тікає).

1-й ангел.

Ви молитву пригадайте,

На антипка не зважайте.

Діти.

Ангеле, хранителю мій,

Завжди біля мене стій,

Вранці, ввечері, вдень і вночі.

Будь мені при помочі.

2-й ангел. Нехай вже зірочки спускаються з неба, щоб освітити путь святому Миколаю.

(Звучить  музика,   Дівчата-Зірочки   виконують танець, стають в один ряд на сцені, кажучи хором).

Дівчата-Зірочки.

Зірочки ми променисті,

Ніжно-ніжні, чисті-чисті,

Ясним золотом ми сяєм

І святому Миколаю

Путь на землю осяваєм.

1-а зірочка. Він в санчатах до зірочок роз'їжджає.

2-а зірочка. їм даруночки дає і таке питає:

3-я зірочка. Чи вмієте молитися?

4-а зірочка. Чи не любите сваритися?

5-а зірочка. Чи слухняні ви в батьків?

6-а зірочка. Чи не маєте гріхів?

Хором.

Сніг-сніжок, посипай!

Вже іде Миколай,

Ти мерщій поспішай!

(Дівчата-Зірочки      під      музику,      посипаючи конфетті, йдуть зі сцени назустріч Миколаю).

Ангел.   А  тепер,   діти,   заспівайте   пісню   про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас.

(Діти  співають  пісню  «Ой хто,  хто  Миколая любить». До залу заходить Миколай в супроводі Зірочок та Ангелів).

Миколай.

Слава Ісусу Христу!

Любі мої діти, шановна громадо!

Нині свято в вашім домі,

І я вас вітаю.

Гараздів, здоров'я і доброї долі

Щиро вам бажаю.

Саме сьогодні рік минув,

Як у школі цій я був,

Дарунки дітям роздавав,

До праці всіх вас закликав.

Наказував вам чесно жити,

Від зла тікати, а добро творити.

На порозі рік Новий і Різдво Христове,

А чи кожен з вас ці свята стрічати готовий?

Як живете, мої любі діточки кохані?

Чи вчились добре в школі, чи були слухняні?

Чи знаєте ви пісні, вірші, колядку?

Хто розкаже, заспіває — дарунки знайде!

Ведуча.   Присядь,   Миколаю,   відпочинь,   бо втомився в дорозі. Подивися, як наші учні тебе чекали,  які  вірші,   пісні,   молитви  вивчали.

 

Сценка «Загублений лист»

Діти (співають).

Поспішаймо, поспішаймо із листами,

Бо вже їде святий з неба саночками!

Не забули ми листочки написати

Та святого Миколая попрохати.

1-й хлопчик.

Гей пошлемо листок до раю.

Не забудь нас, святий Миколаю!

Вас прохають хлопці і дівчатка,

Завжди ми були чемні і милі,

До школи охоче ходили,

Шанували матусю і тата

І молились до Божої Неньки.

Тож гостей ми чекаємо із неба.

Ми чекаєм вас, янголята.

2-й хлопчик.

Святий отче Миколай,

Я тебе благаю,

Принеси мені дарунків,

А я обіцяю:

Рано й вечері молитись,

Бути чемним вдома,

З дітками не битись,

Своїх рідних тато й маму

Слухати й любити.

3-й хлопчик.

До святого Миколая

Молитву складаю.

Про святкові даруночки

Його прохаю.

Що у листі пописати,

Зразу не згадаю.

Фарби мама вже купила,

Лижі купив тато.

Щоб таке собі попросити,

О, уже я знаю.

За здоров'я тата й мами,

Добрий-добрий Миколаю,

Щиро я благаю.

4-й хлопчик.

Я у Миколая завжди прошу

Не цукерок і не горішок,

А здоров'я мамі й тату,

Миру, щастя в нашу хату,

Слави й вам, всій родині,

Нашій рідній Україні.

5-й хлопчик.

Ну швиденько, швидко, діти,

Починає вже темніти,

Скоро вже приїде в гай

Наш святий Миколай.

(Діти повкидали листи, відходять).

Вовк. Гей, бурмиле, чи ти чув? Чи ти бачив, хто це був?

Ведмідь. Бачить — бачив, чути — чув. Але що — не збагнув!

Лис. До святого Миколая діти тут листи вкидали. Заєць. І уголос розказали все, чого собі бажають.

Вовк.

Жаль, ой жаль, тяженький брате,

Що не вмієм ми писати.

Дуже — ах! — хотів би я                         ,

Хоч маленьке порося!

Заєць. О, стидайся! У святого як проситимеш такого? Краще побажай собі ось капустоньки хоч дві!

Ведмідь. Ну, смішний ти, куцохвостий! Та ж хіба вовк постить? Вовк — все вовком, а ось я з'їв би горщик меду.

Лис. Звісно, мед - це не найгірше. Але курочку смачніше заїдати на обід. Та про це просить не слід. У святого Миколая я хоч масла попрохаю.

Ведмідь.

Чути — здаля щось гуде!

Може, вже святий іде?

(Звірі  ховаються.   Вбігає   двоє   дітей.   Дівчинка голосно плаче).

Хлопчик. Ой, не плач! Ой почекай! Бачиш, ось і лісу край.

Дівчинка. Ось і скринька, та листочка я загубила.

Хлопчик.

Ну ж, не плач же, не ридай.

Та ж святий Миколай

Знає наші всі бажання,

Всі надії, сподівання.

Хоч листочка ти згубила,

Добрих вчинків ти зробила,

Певно, більше, ніж ми всі.

Ти цукерок не їси.

Але гроші всі даруєш

Тим убогим діточкам,

Що за океаном там.

Дівчинка (втирає сльози).

А ти, Женю язикатий,

Ти забув розказати,

Скільки ти грошей давав

Для убогих цих дітей!

Хлопчик.

Годі, на хвальбу не час!

Чуєш, хтось іде до нас!

Вовк (тримає листочок). Я доріжкою ішов і оцей листок знайшов.

Ведмідь.

Це ж оця красуня мила

Знехотя його згубила.

Кинь скоріш листа у скриньку,

Щоб потішити маленьку.

Вовк.

О ні—ні! Я вже сам його святому дам.

Може, стане він добрішим,

Дасть мені м'ясця раніше.

Ведмідь.

Швидко, Вовче, кинь листок!

О вже чую скрип санок!

Янголята (співають).

Сніг, сніжок, посипай! (Двічі)

Ось і добрий Миколай! (Двічі)

Миколай (вибирає листи з скриньки).

Ну ось, діточки, до вас

Я прийшов у добрий час.

Знаю, ввечері молились,

Тата й маму поважали,

Рідну мову шанували.

Тож всім чемним діточкам

Подарунків я роздам.

(Вовк виглядає і знову ховається).

1-й янгол.

Гляньте, тут, Всечесний Отче,

Щось цей Вовк сказати хоче.

Вовк.

Ви простіть мені, що я...

Бо знайшов я тут листа.

І не вкинув ще у скриньку.

2-й  янгол  (читає листа).  Ах,   це та  маленька дівчинка, що так пильно чистить зуби,

Точно в школі все навчає

І все грошики складає

Для дітей, що там, за морем

Терплять ще біду і горе.

Миколай.

Я про тебе пам'ятаю,

Гарну лялечку тут маю.

1-й янгол.

І для тебе, і для всіх

Є дарунків повний міх!

Миколай.

Але спершу, янголята,

Обдаруйте всіх звірят,

Що ні в лісі, ні у полі

Не робили шкоди злої.

2-й янгол.

Вовкові ось тут ковбаска.

Вовчику, бери, будь ласка! 1-й янгол.

Лисові — дві круглі шинки,

Це для тебе лакоминки.

2-й янгол.

А ведмедю на півроку

Бочка меду круглобока! 1-й янгол.

Зайчику, ближче підійди-но,

Моркви тут тобі торбина!

(Янголята беруться за руки і співають).

1-й учень.

Святий отче Миколам!

Мою хату не минай!

Подаруй мені потіху

І торбину, повну сміху,

І здоров'я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

2-й учень.

Миколай святий вже дари

Наготовив, певно, нам.

Вже з'їжджає з-поза хмар,

Із небесних, ясних брам.

3-й учень.

Я сьогодні сам молився

І ні разу не забувся,

Аж Миколай з образочка

До мене всміхнувся.

4-й учень.

Миколая привели

Біленькі два ангели.

Знають посли небесні,

Котрі діточки чесні.

5-й учень.

Список при собі мають

І кого прочитають,

Тому Миколай на свято

Дає подарунків багато.

6-й учень.

Він ходить від хати до хати,

Питається в мами й тата,

Чи є в них чемна дитина

Дівчатко мале чи хлопчина.

І для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці.

Ведуча.

Сині дзвіночки молитву дзвонять.

Зложімо в молитві щирі долоні.

Ніч промайнула, сонце світить,

Вислухай, Миколаю, що просять діти.

1-й учень.

На колінцях я молюся,

Всі гріхи мені прости,

Від лихого захисти.

Просвіти моє серденько,

Щоб училися гарненько,

Щоб у школі і удома

Не робили зла нікому,

Щоб татуся поважали

І матусі допомагали,

Щоб були ми всі здорові,

Завжди в мирі і любові.

(На сцену виходить Миколай).

Миколай.

Переконуюся знов,

Недарма до вас прийшов.

Заслужили ви дарунки,

Вже витягую пакунки.

(Миколай роздає подарунки).

Ось, слава Богу, все роздав,

Що міг і що з собою взяв.

Від днись за рік знов прийду,

То може більше принесу.

Засидівся я у вас.

Йти прийшов мені вже час,

Інші дітки ще чекають

І мене так виглядають.

Будьте здорові і слухняні,

Помагайте вдома мамі,

Слухайтесь, як вам велів,

І батьків, і вчителів.

До побачення! (Свято   закінчується   піснею   «Святий Миколай»).