Гра – подорож «По країні Барвінковій». Все в природі має свою душу

 

   

Гра – подорож

« По країні Барвінковій »

  

Все в природі має свою душу

 Хід гри

 

1. Привітання дітей.

   Доброго ранку травам росистим,

   Доброго ранку квітам барвистим,

   Доброго ранку сонечку ясному,

   Людям усім і усьому прекрасному.

 

Помагайко. Вітчизна люба! Рідний край.

                      Ліси, поля, долини, води…

                      Ти лиш задумайся, пізнай

                      Ті дивнії дари природи.

                                В них сила і любов.

                                Земля – то ненька наша люба.

                                В її таїни знов і знов

                                Заглиблюйся – побачиш чудо.

 

Помагайко. Мати – земля. Від неї брав силу легендарний велетень Антей – кожен пам’ятає цю давню легенду. Здолати велетня було неможливо, бо завжди з ним була матір – земля. Відчувши втому, він торкався рукою чи ногою до землі, і відразу ж вливалася в тіло Антея нова сила. Ось чому цей античний герой перемагав усіх своїх супротивників.

      Сила від матері – землі. Кожному з нас вона дається. Тільки умій її взяти, знай свою матір – землю, люби і шануй її.

     Немає не Землі жодної билинки, яка так чи інакше не впливала б на людину. Мовчазні рослини своєю дією виховують людину, облагороджують її душу.

     Ось чому присвятили цю зустріч з вами саме квітам. (А минулого разу ми з вами брали інтерв’ю у лісових мешканців).

      Але це незвичайна зустріч. Ми з вами будемо змагатись.

      Кожен з вас мав домашнє завдання: зібрати матеріал про квіти (загадки, прислів’я, легенди, цілющі властивості лікарських рослин).

      Умови змагання: за кожне завдання кожен з вас отримує можливість приклеїти частинку квітки (аплікації). У кінці гри ми побачимо, хто з вас буде переможцем. Журі – наші гості. Отож починаймо. Ви будете квітками. Сашко -., Юля -,…

(Під «Марш квітів» Чайковського діти займають свої місця).

 

1.    Перший конкурс «Поезія і квіти».

(Під музику Чайковського «Вальс квітів» діти з розрізаних рядків намагаються відтворити вірш).

- Які вірші про квіти ви знаєте? (Діти розповідають вірші).

          Конвалія

  Із зеленої сорочки,

  Що зіткав весною гай,

  Білі дивляться дзвіночки.

  Як зовуть їх – відгадай?

  Це конвалії у гаї

  На галявині цвітуть.

  І ніде, ніде немає

  Кращих квіточок, мабуть.

  В них так пахощів багато,

  Цвіту свіжого, роси.

  Хай ростуть, - не буду рвати, -

  Шкода їхньої краси!

 

         Барвінок

  Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні.

  Цвіли вони, синющі, навесні.

  Такі блакитні, буйні, небоокі,

  Такі безжальні і такі жорстокі.

  Цвіли вони на всіх моїх могилах,

  На всіх зелених, з вітром в чубі, схилах,

  Де все моє родинне вічне древо

  Гуло в землі крилато, коренево.

        

       Ми живемо на співучій українській землі, тому в піснях не обійшлося без квітів. Кожна квітка символізує стан душі людини, її почуття. Наприклад, чорнобривці – символ матері – берегині.

(Пісня «Чорнобривці»)

       Рослини можуть творити добро і зло. Спостерігаючи за квітами, покоління людей складали прислів’я та загадки, а прикметами, пов’язаними з рослинами, ми користуємося й сьогодні.

 2. Прислів’я про квіти.

 

3. Народні прикмети.

      Жартівлива хвилинка (частівки виконують дівчатка).

 

4. Конкурс «Відгадай, хто я?» (загадки про квіти).

            На просторах поля золотого

            Сині зірочки тремтять.

            Мов шматочки неба голубого,

            Виграють, виблискують, горять.

                                                    (Волошки).

           Білі горошинки на зеленій стеблині.

                                                  (Конвалія).

            Я рання квітка весняна

            І різних кольорів буваю.

            Стою на квітнику, неначе пан.

            Тому і звуть мене…

                                                 (Тюльпан).

            А я перша розквітаю

            Білим цвітом серед гаю.

            Відгадайте, що за квітка,

            Бо мене не буде влітку?

                                                (Підсніжник).

         Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії.

                                                                              (Ромашка).

Помагайко. Старші люди говорять, що знахарям допомагають квіти, тому що ті вміють уважно слухати їх. А самі квіти, за словами цих талановитих цілителів, допомагають людям, бо колись самі були людьми.

 

5.    Конкурс «Легенда про квіти».

 

                                               Конвалія

         Один з давньогрецьких міфів твердить, що конвалія виникла з краплин поту богині мисливства Діани. Коли богиня під час полювання забралась в глухі хащі лісу, то на неї напали розбійники. Діана кинулась втікати. З неї  рясними краплинами стікав сріблястий піт, який перетворювався на чарівні запашні квіточки конвалії. Квіти подібні до перлин, щасливого сміху лісової Мавки, яка вперше відчула радість кохання.

                                                    Волошка

       Сині колір це символ краси, чистої радості. Назва волошки походить від слова колоти. Справді в деяких волошках листочки колючі, тому їх обминає худоба на пасовищах. Її називають волошка, васильок, сердечна трава, польова троянда.

        Існує така легенда. Якось у полі хлопець Васильок косив жито. Саме тоді там бавились русалки. Одній дуже припав до вподоби Васильок. Зачарувала вона хлопця – він пішов за русалкою. Русалка не захотіла відпускати хлопця, не забажала розлучатися з ним. От і надумала обернути Василька на гарну польову квітку, що синім кольором нагадували синь води. Відтоді  щороку літньої пори, коли зацвітають сині волошки, в житах бавляться, русалки, плетуть з цих гарних квіток віночки і прикрашають ними свої голівки.

                                               Як народився пролісок

        Вранці весняне Сонце нарядилося у золоті промінці і пішло гуляти по небу. Воно було дуже красиве та гарне. Іноді Сонце скоса поглядало на землю.

       У цей час хазяйнувала на землі Зима. Вона не могла витримати гарячих поглядів Сонця і танула просто на очах. Їй дуже хотілося сподобатися красивому весняному Сонцю. Ось і вирішила вона прикрасити себе квіткою. Квітка була білою-білою і дуже тендітною. Сонце замилувалося красивою квіткою і ласкаво посміхнулося. Зима помітила цю посмішку і всю землю усипала квітами. Сонце почало простягати промінчики до квітів, і вони ставали ще красивішими.

    Відтоді кожного року, коли Зима починає плакати, а на небі радісно посміхається Сонце, з-під снігу з’являються ніжні білі квіти – проліски. Це означає, що йде вже Весна.

Помагайко. А тепер хвилинка – цікавинка.

    А чи знаєте ви на яку квітку не сідає жоден метелик і не дарує їй свого поцілунку? (Півонія) Послухайте легенду.

Помагайко. Перше травня у Франції називають Днем конвалії.

Помагайко. Плоди конвалії дуже отруйні й небезпечні для людини. Хоча споживати в їжу можуть, ці плоди, лише олені.

Помагайко. Цикламен Кузнєцова – ця квітка зацвітає тільки в Криму і більше ніде в світі її немає.

Помагайко. А тепер відкриваємо для себе український квітковий гороскоп.

          Козерог – гвоздика.

          Водолій – орхідея.

          Риби – водяна лілія.

          Овен – півонія.

          Тілець – троянда.

          Близнюки – братки.

          Рак – ромашка.

          Лев – мальва.

          Діви – гладіолус.

          Терези – бузок.

         Стрілець – ірис.

Помагайко.  Джерела  завжди знаходять шлях до сонця самостійно, а потім до їх сріблястих потічків припадають вуста випадкових і невипадкових мандрівників, вбираючи силу і свіжість таємничої вічності.

        Ще в епоху первіснообщинного ладу зародилася необхідність лікарської допомоги при різних травмах, захворювання. Це зумовило виникнення спочатку примітивних знань про цілющі властивості квіток, які поступово накопичувалися і передавалися від покоління до покоління.

 - На хвильку станемо цілителями.

     Зілля-зіллячко зелене. (Руки до серця).

     Забери болячку в мене

     І у вас, і у нас. (Діти вклоняються).

     Поки сонечко зійде, (Руки через сторони вгору).

     Хай болячка пропаде (Руки від себе).

    І у вас, і у нас. Геть! Геть!

 

 6.    Конкурс «Зумій мене почути».

  Діти розповідають про лікарські рослини.

     Напар квіток барвінку використовують для вмивання обличчя, щоб шкіра була м’якою, ніжною.

1. Фізкультхвилинка

Учень. Я пропоную ігрову хвилинку. Гра «Як зберегти природу»

Робіть те, що я скажу.

-        Якщо ти не нариваєш великих букетів квітів, то сплесни у долоні над головою.

-        Якщо ти ніколи не залишаєш сміття в лісі, то тупни ногою.

-        Якщо ти не ламаєш гілочок дерев, то підстрибни.

-        Якщо ти саджаєш і доглядаєш квіти, дерева, кущі, то підніми руку.

-        Якщо тобі подобаються квіти посміхнись.

-        Якщо до твоєї кімнати залетів джміль або інша комаха і ти намагаєшся випустити її на волю, то змахни руками.

-        Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собаку, то простягни руку вперед.

-        Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, про все живе – простягни руки своїм сусідам і візьми їх за руки.

- Давайте ось так, як ви дружно взялися за руки ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу матінку природу.

        Оберігаймо ж повсюди

        Шлях і стежиночку в гай.

        Все те окрасою буде

        Нашого рідного краю.

- Пригадаймо пісеньку, яку ми з вами склали.

       Пожалійте бджолу

       І маленьку муху.

       Бо без них на Землі

       Вмить зів’януть квіти.

       І не треба усіх

       Криком розганяти

       Бо Земля – спільний дім,

       Наша хата і мати.

        Перші квіти весни

        Хай радують око.

        А чи легше тобі

        Як усюди чорно?

        Хай насняться тобі

        Барви веселкові,

        Щоб душа розцвіла,

        Наче вся природа.

        І планета уся

        Засяє красою

        Ти живеш один раз,

        Так живи  достойно.

        (Так шануй природу).

- А зараз декілька порад від мене Медуниці. ( частуєм чаєм)

    В мене чай, потрібний для спокою,

    Щоби не сварились між собою.

    В нього я поклала листя м’яти,

    А ще квітки принесла ромашки,

    Щоб в житті усім було неважно.

    Є ще в ньому корінь валер’яни,

    Щоб минали вас думки погані.

    Заспокійливий чай попивайте

    І тривоги у житті не майте.

    Хто мого чаю нап’ється,

    той сили набереться,

    Стане міцним і дужим.

    Горобинки і суниць поклала, 

    Щоб силонька до вас прибувала.

    І морквяний сік тече у ньому

    На добро козаку молодому.

    Прошу вас попийте мого чаю,

    Вам всього найкращого бажаю.

    І до мене йдіть усі чай пити,

    Будете на світі довго жити.

    З бузини, шипшини попивайте,

    І ніяких болячок не знайте.

    Листя із суниць туди додайте

    І собі здоров’ячка прибавте.

    Чорної смородини скуштуйте

    Й танцювати гопака готуйтесь.

    Хай у світі довго вам ведеться

    І чайок мій трав’янистий п’ється.

- Ось і закінчилася наша розмова про квіти. Та    не закінчилося чаруюче знайомство з матінкою природою. (Глядачі визначають переможця, дивлячись на аплікацію).

     І так хочеться, щоб ми з вами хоча б на крок стали ближчими до природи, навчилися прислухатися до неї.

     До нових зустрічей. До нових відкриттів. Дякуємо всім.